- величчя
- —————————————————————————————вели́ччяіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
величчя — я, с. Те саме, що велич 2 4) … Український тлумачний словник
величие — (2) 1. Высокое достоинство и слава (великого): Донецъ рече: „Княже Игорю! Не мало ти величія, а Кончаку нелюбія, а Рускои земли веселіа.“ Игорь рече: „О Донче! не мало ти величія, лелѣявшу князя на влънахъ...“ 41 42. Яко призьрѣ на съмѣрение рабы … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
велич — 1) (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось / чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), величчя, величність, високість, маєстат 2) (велике значення, висока політична, суспільна, культурно історична значущість… … Словник синонімів української мови
високість — кості, ж. 1) Простір на великій віддалі від землі. 2) Висока, гірська місцевість. 3) перен. Велич, величчя. 4) заст., у сполуч. із займ. ваша, його, її, їх. Титулування деяких осіб, належних до роду монарха … Український тлумачний словник
маєстат — у, ч., зах. Велич, величчя … Український тлумачний словник
маєстат — Маєстат, маєстатичний: Маєстат: велич [51] велич, величний [21;XI] велич, величчя [13;47] величність [25;11] … Толковый украинский словарь